А люди такі, ходять по вулиці, ніби нічого не відбувається

А люди такі, ходять по вулиці, ніби нічого не відбувається.
Це фраза про AI, домінує в голові.

Будь-яка робота, яка полягає в обробці інформації за допомогою клавіатури та миші, не має конкурентних переваг перед AI.
.
Я переконаний що знаю, як ось прямо зараз, існуючими інструментами, замінити будь-яку посаду, як мінінмум на 50% від її KPI, і мені на це потрібен час, який вимірюється в годинах, можливо в малих десятках, але годин.

.
При цьому, я себе відчуваю як глибокий початківець.
І з певною параноєю розмірковую, а що ж в цей час витворяють ті люди, які вже споживають мільярди токенів Grok щодня.
Або платять тисячі доларів на Claude.
Як далеко вони зайшли?
І де вони будуть за 3 місяці.

.
Минулого тижня Ілон Маск оголосив що ми вже 2026 році в сингулярності.

А, вчора Antropic випустив ClaudeCowork (без слова Code, тобто, для звичайних люде) за $100 (фактично заміна секретаря помічника (справжня заміна). Сортувати файли, розшифрувати відео, запланувати ранкову нараду на базі всіх переписок та календарів за вчора, написати план, реалізувати цей план).

В 2025 АІ вже забрав працю у програмістів.
В 2026 - забере і у більшості розумових професій.

Ключове питання - скільки людей знайдуть себе.
А скільки - ні.

Оптимістична формула - всі будуть вільні і будуть займатись творчістю.
Реалістична формула - 90% не зможуть зайнятись нічим що приносить цінність (щоб за це платили).

Здається вивів одну з фундаментальних формул, як зпроектовано наше суспільство.

Завдяки тому що у мене несподівано появились студенти (яким допомагаю розібратись з AI), і мені вдалось кілька десятків разів пропітчити в розумні вуха ідею про те що ; буде далі з людською працею. То так я заодно і сам розібрався. То ж ділюсь.

А чому цікавлюсь - тому що роблю проект про управління людьми за допомогою AI.
І намагаюсь зрозуміти, чи потрібен цей проект в умовах коли людей масово замінять боти.

.
Умовно:
Є частина людей (~10%), які придумують ідеї і збирають ресурси під реалізацію.
І є інша частина людей (90%), які підключаються до вже обраного напрямку — і разом з лідером стають успішнішими.
Я не кажу “кращі/гірші”.
Це про розподіл ролей.
Як в оркестрі: не всі композитори, інакше не було б музики.
Не всі виконавці, інакше був би шум.
.
Якщо б наш світ був зпроектований по іншому - то він би не працював.
Популяція, яка складається виключно з Лідерів, є нестабільною через надмірну конкуренцію та дублювання зусиль.
А, популяція лише з Робітників - вимре від голоду.
Тому - це еволюційно правильно.
Де меншість (творці) шукає людей і залучає в свою паству, а більшість (виконавці) приєднується.
.
Ок, а на що це впливає?
.
Я почав думати про це, оскільки в грудні мав творчий запій, коли протягом трьох днів майже ні з ким не розмовляв, з дому не виходив. Тобто, без людей, але зробив працю, на яку раніше треба б було три співробітника і стажер.
І 2-3 тижні.
Не рахуючи час співбесід, онбордингу та сюрпризів типу: "Ярослав Володимирович, дякую за можливість вчитись, мені запропонували іншу роботу, я звільняюсь".

Це підштовхнуло Інтуїцію (а інтуїція - це коли даних ще недостатньо, але тренд проглядається).

.
Ось хід думок (без оцінок, добре це чи погано, просто описую як це відчуваю):

Головна думка - коли ми говоримо "Люди", то ми не маємо права називати всіх людей узагальнюючим словом: "Люди". Тобто, всі різні.

Далі - просто формули:

Принцип Паретто:
Його всі знають. 20/80
20% зусиль (напр людей) - дають 80% цінності (результату)
Насправді всередині цих перших 20% також фрактально працює правило 20/80.

Розподіл багатства:
1% людей володіє 50% всіх грошей планети.
10% людей - володіють 75% грошей.
Гроші - це універсальний еквівалент, яким інші віддячують.

Принцип Прайса:
В колективі з 100 людей, 10 співробітників створюють 50% цінності.
В колективі з 1 000 000 людей - усього 1000 людей найбільш цінні.
У колективі з 10 млрд (а це населення планети) - лише 100 000 людей створюють 50% цінності.
Закон звучить як: В колективах 50% цінності створюють "корінь квадратний з кількості людей".

Наступна формула (невідомо звідки вона, я її знаю все життя, ще з доінтернетних часів)
Люди розподіляються по експоненті.
10% - самомотивовані, самі собі придумують задачі.
90% - звичайні люди. Причому, 10% з них - демотивовані, ніколи нічого робити не будуть.

Кілька уточнень:
Звісно, люди трошки мігрують туди сюди, але плюс-мінус, пропорція стала.
Всередині перших 10%, там свій вкладений фрактал.
Якщо 10 млрд населення Землі - то з них 100 000 найбільш корисні, а всередині них - вже лише 300 екстремально корисні.

.Так от, а що якщо це і є формула (суспільний договір, рольова модель), по якій спроектовано наше суспільство.
10% людей - придумують ідеї, залучають ресурси (та інших людей) до реалізації своїх ідей.
А 90% людей - шукають лідера, до кого б пристроїтись, щоб допомогти йому в реалізації його ідей (і відповідно отримати максимальну кількість вигод, підсилюючи свого лідера).

І ось - найважливіше:
Якщо б всі люди були генераторами мега-ідей - то через високу конкуренцію, нікому б не вистачило ресурсів.
А якщо б всі були пасивними - то ідей не було б.

Це значить просту річ:
Люди-генератори ідей (10%) - раніше потребували співробітників (90%), для реалізації своїх ідей.
А тепер - вже не потребують. Просто ще не знають що так вже можна прямо зараз. Принаймні для посад де працюють з клавіатурою, мишкою і телефоном.

.
PS
Так дивно, я тепер коли дивлюсь на будь-яку посаду, то трактую як набір дій які ведуть до KPI.
Розумію що можу автоматизувати будь-яку посаду (буквально, будь-яку, включно з директорською).
І друга емоція - неймовірне полегшення, що тепер не потрібно займатись співбесідами, відпустками, "а пішли на каву (потрать 3 години), щоб вирішити півтора питання".

.
PPS
До речі, ось бальзам на душу всім хто про баланс роботи і особистого життя, та проповідників ідеї: "а, тобі що більше всіх треба?".
.
Мій проект тимчасово уповільнився.
Нервове виснаження далось взнаки.
Я за грудень зробив тримісячну дозу робочих годин.
А, третього січня я вже не зробив жодного комміта в Гітхаб. Стан такий, коли лежиш, розумієш що не дихаєш. А не дихаєш, тому що надто виснажений щоб робити вдох.
ChatGPT сказав: мінімум тиждень не читати новин, фільми/серіали дивитись лише ті які в яких я вже знаю сюжет, щоб не було жодного когнітивного навантаження. І за два тижні пройде.
Вже майже все ок.
.
Зробив новий лендинг на проект (два дні зайняло).
Майже розробив методику як запускати бізнес з AI з нуля, умовно за 7 днів (вже пройшло 5 з 7 занять з групою, цікавий досвід, більше груп брати не буду, лише записані відео). Виявляється головна проблема не в тому як запрограмувати, а як зформулювати, а про що наш бізнес, який ми робимо.
.
І допомагаю з запуском одного бізнесу "під ключ". Таке враження що за 1 день виконали програму місячної стартап-акселерації. В понеділок почали, до пятниці запустимо. Я мав це спробувати колись, рано чи пізно, що таке консалтинг. Цікаво як досвід, але також більше братись за це не буду, принаймі не по такій ціні.
.
.
PPPS
Що буде цінним коли роботи виконуватимуть більшість роботи.
Це - ресурси у власності:
Роботи все одно повинні мати рудник, щоб десь накопати мідних кабелів, чи намісити з піску цемент.
Також - працюючий бізнес, з великими капіталовкладеннями, умовно більшість співробітників поміняються з часом на AI, причому ті співробітники, які залишаться - навіть цього не відчують, просто будуть приходити щоденні чи щогодинні вказівки по емейлу, чи телефонним дзвінком від AI, але який буде представлятись як директор, та спілкуватиметься з наприклад колоритним гуцульським чи полтавським акцентом.
Також - електро-енергетика. Її буде катастрофічно не вистачати, на неї завжди буде попит. Коли будуть вільні кошти - я б будував вітряки.